«Нігілізм щодо знань для багатьох, на жаль, стає нормою. Ніхто не знає, що весь світ працює за стандартами і рекомендаціями SMPTE (Товариство кіно- і телевізійних інженерів). Нікого не цікавлять протоколи, стандарти, рекомендації. А професіонал повинен знати їх, як молитву! Ще можна якось зрозуміти ледачого студента – він може не знати, чого хоче... Але коли лінуються люди, які вже працюють і заробляють на цьому гроші, – це НОНСЕНС!» Владислав ФІТІСОВ, технічний директор ТРК «АЛЕКС» (Запоріжжя), член SMPTE, експерт журналу «Телерадіокур’єр».
Оцінка ситуації паном Владиславом, можливо, РІЗКА, однак – СПРАВЕДЛИВА!
Особисто я поділяю цю точку зору.
Як головний редактор і видавець спеціалізованого журналу для фахівців медіагалузі.
Як фахівець, хоча й «гуманітарний».
Як окрема і маленька частка великої аудиторії українських
глядачів, слухачів, споживачів іншої медіапродукції, які хочуть одного – щоб вітчизняне телебачення і радіо розвивалися і могли випереджати не тільки «місцевих» конкурентів.Реальні шанси для цього, здається, є.
Як засвідчила перша Конференція, ПРОФЕСІОНАЛІВ – ДОСТАТНЬО!
«ОРГВИСНОВКИ»
Вже під час конференції з’ясувалося головне – усіх основних цілей, поставлених перед учасниками першої Конференції, вдалося досягнути!
- Безпомилково виявлені СПРАВЖНІ технічні проблеми, їх вистачить ще надовго.
- Нарешті відбулося потужне об’єднання сильних професіоналів,здатних спільно шукати і з часом знаходити відповіді на складні запитання.
- З урахуванням досвіду «першого млинця» і пропозицій учасників стає зрозуміло, як оптимально працювати надалі.
- Виправдала себе технологія поетапної роботи:
• підготовка до конференції шляхом опитувань фахівців і попередньої публікації в журналі «Телерадіокур’
єр» матеріалів з тематики конференцій;
• інтенсивна робота професіоналів – учасників конференції;
• продовження дискусії з тематики конференції на сторінках шляхом публікації підсумкових матеріалів, нової інформації, нових пропозицій і запитань...
Матеріали конференцій публікуватимуться у : «загальновідоме» і нове, важливе і «другорядне», компліменти
і дошкульні зауваження...Чому?
• Саме так і працює будь-яка конференція, очна чи заочна.
• 8 років тому видавці журналу «Телерадіокур’єр» зробили ставку на ПРОФЕСІОНАЛІВ, які хочуть і вміють вчитися, у тому числі й на власних помилках!
• Читача – потенційного учасника наступних конференцій - цікавить усе: Тематичний зміст. Модель роботи. Враження учасників. Перспективи... Тому кожен зможе розповісти «про своє»...
УЧАСНИКИ І «СПОСТЕРІГАЧІ»
Учасники конференції – 85 керівників і фахівців технічних
служб 53 (!) телерадіоорганізацій з 21 міста країни
– представляли всі основні групи телерадіоринку країни:
• 4 загальнонаціональні канали: Інтер (УНТК), К1, Тоніс, Національна радіокомпанія України.
• 15 обласних державних телерадіокомпаній (ОДТРК): Вінницька, Волинська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська,
Сумська, Харківська, Херсонська, Черкаська, Чернігівська та Севастопольська регіональна ДТРК.
• 11 регіональних недержавних ТРО: ТК «TV-4» (Тернопіль), ТК «Аверс» (Луцьк), ТРК «Алекс» (Запоріжжя),
ІТА «Віта» (Вінниця), ТРК «Люкс» (Львів), ТК «Орбіта
» (Красноармійськ), ТРК «Разом» (Львів), ТРК «Регіон
» (Харків), ТК «ТВА» (Чернівці), МТРК «Чернівці», «Чорноморська ТРК» (Сімферополь).
• 6 студій-виробників: РА «Золотий грамофон» (Кіровоград),
ТІА «Вікна», «Бджола-продакшн», «Агентство ТРК», Студія «Монолог», Emotion (Київ).
Доповідачами були фахівці компаній «Ді-РЕКС», «Ентрі», «Палітра», «ІНВІД-про», «Зінтеко», Storus (Білорусь),
Софт БК (Росія), Maxell (Японія).
«Спостерігачами» – провідні фахівці Департаменту телебачення, радіомовлення і нових інформаційних технологій
Держкомтелерадіо України, компаній «КомТел», «Єва», «Несатек-Україна», «Аудіо-Альянс», «ІСПА-Україна
», журналу «Телерадіокур’єр»...
P.S. Необразливі технології «відсікання» від конференції
випадкових людей (традиційна проблема більшості
заходів із безкоштовною акредитацією!) – «службова таємниця» організатора...
BRAINSTORM («мозковий штурм») – ПРАЦЮЮТЬ УСІ!
Завдання конференцій циклу «Технічні рішення та технології для телеіндустрії» – звичайні для будь-яких конференцій, бо сам термін «конференція» означає – збори, нараду представників організацій для обговорення
і вирішення важливих для них питань.
Зрозуміло, що тільки потужна концентрація зусиль провідних професіоналів (не тільки вітчизняних) певного профілю здатна «пробивати» ті чи інші проблемні питання
галузі, у нашому випадку – телеіндустрії.
Перша конференція була експериментом – він виявився вдалим! Попри всі огріхи, попри те, що великий колектив фахівців уперше працював разом і не всі це витримали...
(Тому вже тепер плануються й інші конференції, для фахівців різних цільових груп.)
Участь у колективному «мозковому штурмі» з цікавої проблеми – це завжди професійна РОЗКІШ і водночас РОБОТА, з усіма її «нюансами». Тим більше робота – інтелектуальна,
колективна, що стосується невирішеної проблеми. Коли немає готових рішень і відповідей. Коли дратують поспішні міркування і помилкові висновки. Коли тебе з півслова не розуміють. Коли замість відповідей
з’являються глухі кути і пастки...
Чи легко працювати в інтенсивному режимі численній групі фахівців, кожному з яких є що сказати, є чому вчитися,
у кожного з яких – власний досвід і власне бачення проблеми?
Чи легко модераторам-доповідачам зацікавити своєю
інформацією фахівців загальнонаціональних та регіональних
телеканалів, невеликих студій-виробників та інших профільних організацій?
Можна тільки здогадуватися!..
«СТАРІ» ПРОБЛЕМИ МОЛОДОЇ ІНДУСТРІЇ
Як і прогнозувалося, тематичний напрямок №1 – архівування даних та управління медіаресурсами – виявився надзвичайно складним і вимагав напруженої роботи від усіх учасників конференції, зокрема від модераторів напрямку – фахівців компаній «Ді-РЕКС», «Ентрі», «Палітра», Storus (Білорусь), Софт БК (Росія), Maxell (Японія)...
Тематичний напрямок №2 – професійне студійне світло та світлові технології, звук, дизайн – був менш напруженим для учасників, але не для фахівців компанії «Зінтеко», які презентували готові рішення і викликали ЗАГАЛЬНЕ захоплення слухачів.
АРХІВ ДАНИХ ЧИ СКЛАД КАСЕТ?
Архівування великих обсягів даних і користування ними – стара і болюча проблема, особливо для телевізійників.
Теоретично будь-яка «середня» українська телекомпанія має унікальний і безцінний відеоархів, який можна повторно використати або вигідно продати.
На практиці – все інакше. Телегрупи в умовах хронічного цейтноту безнадійно намагаються знайти в «архіві» потрібні кадри... Оператори через день роками
знімають незмінні плани-«близнюки»... Менеджери підраховують не прибутки, а витрати...
Нікого з них не треба «агітувати» за архівування й управління медіаресурсами. Вони мріють (!) зберігати те, що є, і використовувати те, що зберігають. Вони давно чекають оптимальних і фінансово доступних технічних
рішень. Різних рішень для різних споживачів.
Без готових рішень – проблеми, а вони, як відомо, завжди
породжують «кулібіних».
«ТРК» не раз переконувався, як дефіцит рішень примушує
мислячих фахівців «фантазувати». Ще кілька років
тому фахівці однієї з регіональних телекомпаній ознайомили
нас з «малобюджетною» технологією зберігання 15 годин телепрограм на відеокасеті... S-VHS. Архів? Так! Дешево? Цілком! Однак на запитання:
«Як швидко можна знайти потрібні кадри?» – інженери тільки засміялися: «Практично неможливо!..»
Про «відеосклади», заповнені дешевими або дорогими
аналоговими чи цифровими носіями, можна говорити багато. Наприклад, про «відеосклад» великої київської продакшн-студії, де багатьма тисячами касет Beta-SP вщент забитий склад. (А їх ще треба періодично перемотувати!..).
Про те, як напередодні конференції давній друг «ТРК» повідомив: «Тему архівування ми вважаємо
надуманою і дуже-дуже застарілою... Уже давно абсолютно всі так чи інакше використовують комп’ютерні
архіви...» Як з’ясувалося, відеоархів його студії зберігається на... DVD. Чи може зацікавити подібне рішення інших, скажімо, телеканал «Інтер»? (До речі, наш друг все-таки прийшов на конференцію!)
На конференції йшлося про надскладні сучасні технології!
Кажуть, перші рішення для ОКРЕМИХ груп компаній-
споживачів уже існують. З точки зору «продавців», це готові рішення, з точки зору «покупців» – тільки розвідка.
В кулуарах конференції (а це традиційно ефективна форма роботи конференцій!) обізнані фахівці наводили приклади, як «капризують» новітні ДІЮЧІ технологічні системи. Кажуть, що російський цифровий телеканал одного разу просто «випав» з ефіру. Кажуть, через людський
фактор, хоча «списали» на вірусну атаку. Кажуть, що лідери вітчизняного телебачення теж не скоро подолають
різні технічні «нюанси». Нічого дивного – інакше не буває! Складні проблеми легко не вирішуються!
МАЛЕНЬКІ РИЗИКИ У ВЕЛИКІЙ ГРІ
З точки зору організації, план конференції був напруженим і ризикованим:
• один робочий день (з 9:30 до 19:00)...
• різні тематичні напрямки...
• робота у 2-х різних місцях Києва...
• плюс – розклад ранкових і вечірніх поїздів...
Чому? Тому що більшість фахівців регіональних студій традиційно прагнуть
за короткий час перебування у Києві дізнатися про все!
Якнайбільше! А планувати роботу конференції на 2 дні – ще передчасно...
План спрацював. На жаль, не бездоганно.Є об’єктивні причини:
• Провідна компанія-інтегратор з тематики архівування не встигла завезти
в Україну потрібне обладнання і в «останню хвилину» відмовилася від участі в конференції...
• Не зміг приїхати російський доповідач з вузької тематики, і «удар на себе» прийняв український партнер...
• Через хронічний цейтнот забракло часу для ОКРЕМИХ виступів фахівців- «споживачів», і їхня точка зору прозвучала лише в запитаннях...«Суб’єктивних» причин більше, вони – специфічні.
Яскравий приклад – РІЗНЕ бачення змісту сучасної презентації (або ментально різне розуміння компетенції інженера) у експерта компанії Maxell пана Норіказу МАЦУМОТО (Norikazu Matsumoto) та у більшості українських фахівців... Діапазон «плюсів» і «мінусів» першої конференції, за оцінками її учасників – широкий:
«Конференція пройшла, на мою думку, на трієчку». Владислав ФІТІСОВ«Я дізнався багато корисного, а саме – з відеоархівування».
Андрій СУПРУНОВИЧ, інженер ефіру ТК «ОРБІТА» (Красноармійськ)
«Багато цікавого матеріалу, все дуже цікаво...»
Анатолій СЕМЧУК, головний інженер ТК «TV-4» (Тернопіль)
«За один день конференції дізнаєшся більше, ніж збираєш інформації самотужки по крупинках протягом півроку!»
Микола КМЕТЬ, директор ТРК «РАЗОМ» (Львів)
«Я дізнався багато цікавого, познайомився з колегами, з’явилися нові ідеї...»
Олег ЛУК’ЯНЧЕНКОВ, в.о. головного інженера ТК «ТВА» (Чернівці)
«Конференція виявилася надзвичайно інформативною і корисною в усьому. Інформації було більш, ніж достатньо, і навіть невеликі заминки й огріхи не зіпсували враження»
Андрій ВДОВИЧЕНКО, саундмейкер РА «Золотий грамофон» (Кіровоград)
Інтенсивність роботи теж оцінена від «абсолютно нормальної» до «загальної втоми»...
Ваша думка має значення і буде врахована!
Враження і рекомендації учасників – читайте далі!
ТЕМИ І ДОПОВІДАЧІ КОНФЕРЕНЦІЇ
КРАЙНЕ ИНФОРМАТИВНО И ПОЛЕЗНО ВО ВСЕХ ОТНОШЕНИЯХ!
Для меня эта конференция оказалась крайне информативной
и полезной во всех отношениях! Информации было предостаточно, и даже небольшие заминки и огрехи
не испортили впечатление.
Наверное, пожелание №1 – это «чуть больше конкретики
». В этом смысле порадовали доклады специалистов
компании «Зинтеко». Они сбалансированно подавали теоретический и практический материал и затрагивали разнообразнейшие аспекты темы. Отдельно
хочу отметить высокое качество, динамичность и информативность видеоматериала, использованного в процессе докладов. Доклад специалиста компании «Зинтеко» Александра Кравченко вообще оставил исключительно положительные впечатления – стремительно,
доступно, информативно, наглядно.
Что же касается презентации Maxell, то это воспринималось
скорее как рекламная акция, не имеющая под собой реальной почвы. На «планируем», «сделаем»,
«в скором будущем» – далеко не уедешь.
Явно не лучшим образом была подана информация и представителем компании «Софт-БК». О следующих конференциях!
Меня, представителя компании, только набирающей обороты в телеиндустрии, ИНТЕРЕСУЮТ ВСЕ ВОПРОСЫ
И ТЕХНОЛОГИИ! Тем более, что компьютерные и «околокомпьютерные» технологии развиваются крайне интенсивно, и через сравнительно короткие промежутки времени решение «проблемных вопросов» может приобрести
качественно иной уровень.
Возможно, стоит уделить внимание вопросам оборудования
телестудий, вопросам видео- и звукозаписи. Хотелось бы услышать более детальные и информативные
доклады о программных продуктах, в частности о «WinTV», других подобных продуктах. Будут ли затрагиваться вопросы обработки видео-
и аудиоинформации, нюансы и технологии монтажа?
Очень хотелось бы рассмотреть подробно вопросы звукоизоляции студий и вообще построения «правильного
» звукового пространства, ибо подавляющее большинство
не особо крупных (в первую очередь региональных) телекомпаний грешат в эфире непрофессиональным «бочкообразным» звучанием.
Также крайне интересуют вопросы конкретно видео- и звукомонтажа, всё о программных продуктах и технологиях,плюсы и минусы, желательно на основании реального
опыта работы больших и малых студий. ОТДЕЛЬНОЕ ОГРОМНОЕ СПАСИБО редакции журнала «Телерадиокурьер» за организацию конференции!!!
Спасибо за ВАШУ работу!
ИНТЕРЕСНО, НО ОЧЕНЬ ДОРОГО
Я узнал много интересного, познакомился с коллегами,
появились новые идеи. Архивация… Мне и раньше были известны некоторые
технические решения. О некоторых технологиях
я не знал, и у нас пока никто такого не применяет. Возможность применения дисковых массивов с многопользовательским
доступом в постоянной работе – это для нас достаточно интересно и может быть актуально. По крайней мере, сейчас обдумывается такой вариант. Наша региональная телекомпания – небольшая, а все, что было показано – это, конечно, очень интересно, но и очень дорого. Для небольших региональных телекомпаний
считаю гораздо более приемлемым решением
на текущий день – ведение архивов на DVD в цифровом формате. Это из разряда «дешево и сердито
» – за счет применения массового, я бы даже сказал, бытового носителя стоимость ведения такого архива практически минимальна, с вполне приличными показателями
надежности и качества, которые, при желании, можно улучшить. Проблема описания и поиска хранящегося
в архиве контента существует. Но и в предлагаемых
системах она не была решена, были показаны только возможные пути, да и то, на мой взгляд, не лучшие.
Хотя это очень зависит и от поставленных задач, и от желаемых результатов. На презентации в «Зинтеко» нас больше всего
заинтересовал холодный свет. О нем мы много слышали, но только сегодня я увидел холодный свет в действии, и меня это сильно заинтересовало. У нас маленькая студия, и существующий свет сильно ее нагревает,
особенно летом – работать практически невозможно.
С помощью холодного света мы сумеем решить эти проблемы. Стоимость такого осветительного оборудования
для нас очень высокая, но все-таки вкладывается
в те ценовые рамки, которые мы уже можем себе позволить, а профессиональный свет для телевидения очень много значит.
ЧАЩЕ ПРОВОДИТЕ КОНФЕРЕНЦИИ И СЕМИНАРЫ!
Нужно проводить подобные конференции и семинары чаще! Минимум – два раза в год: весной на Телерадиоярмарке,
и еще раз – осенью… Разделяю мнения коллег о крайней информативности и полезности конференции, об отличной работе специалистов компании «Зинтеко», о презентации Maxell…
Позволю себе процитировать Андрея Вдовиченко: «ОТДЕЛЬНОЕ ОГРОМНОЕ СПАСИБО редакции журнала
«Телерадиокурьер» за организацию конференции!!! Спасибо за ВАШУ работу!»
ПОЯВИЛАСЬ ПИЩА ДЛЯ РАЗМЫШЛЕНИЙ
Я узнал много полезного по видеоархивированию.
До этого мои знания ограничивались только Data Box, который был на нашей телекомпании, а на конференции
я увидел то, что меня заинтересовало.От специалистов «Зинтеко» я узнал некоторые моменты
по созданию световой, звуковой студии. Самым
главным открытием для меня стало звуковое оформление студии! Для нас это является большой проблемой. Раньше мы сами искали ответы на все свои вопросы. Банальным способом сделали пластиковую кабинку,
купили изоляционный материал, но это ничего не решило. Мы не можем, как полагается, настроить звук в студии, а о звукоизоляции вообще не может быть и речи – недалеко от нас находится большой спортзал, а то, чем оборудована наша студия, не может поглотить звуки… Поэтому тема звука меня и заинтересовала, а услышанная информация о звукоизоляции меня особенно
впечатлила. Исхожу из того, что услышал от инженера
аудиосистем компании «Зинтеко» Александра Кравченко
– докладчика по теме «Архитектурная акустика и звуковой инжениринг телевизионных студий». О том, что площадь кабинки должна быть 2х3 метра и высота – 3 м, о том, какие звукоизоляционные материалы нужно использовать…
Докладчик прав: если сделано все не совсем
так, как надо, то даже самое дорогое оборудование будет звучать, как в ванной. Звукоизоляция – это как раз актуальная проблема для нас. У меня, можно сказать, появилась пища для размышлений.
ВСЕ ДУЖЕ ЦІКАВО!
Анатолій СЕМЧУК,головний інженер ТК «TV-4» (Тернопіль)На конференції я отримав багато цікавого матеріалу, все дуже цікаво! Насправді, інформації так багато, що її потрібно ще переосмислити.
Принагідно, дякую «Телерадіокур’єру». Вважаю, що крім Телерадіоярмарку, ця конференція – саме та подія, яка надовго всім запам’ятається. Завдяки таким заходам,
як ця конференція, регіонали бачать, до чого потрібно
рухатись, у якому напрямку, незважаючи на брак грошей і спеціалістів.
Побажання на наступні конференції: слухачам пропонується
багато теоретичної інформації, а треба якомога
більше – практичної, щоб було більше обладнання, яке можна «помацати» руками... Звісно, якщо говорити
про архівування, то можлива проблема – відсутність в Україні діючих зразків.
Але сподіваємось, що ми йдемо до кращого. Скажімо,
ще три роки тому я навіть мріяти не міг, що на нашій телекомпанії буде рейд-масив і відеосервер, а зараз все це є, і воно працює навіть у нас, на регіональному рівні. P.S. Підпишусь під кожним словом пана Вдовиченка – йому вдалося стисло та об’ємно окреслити проблеми, що нас хвилюють. Додам, що конференції – це можливість поспілкуватися, познайомитися з колегами з інших регіонів,
налагодити контакти.
ВРАЗИЛА ПРОГРАМА МОДЕЛЮВАННЯ СВІТЛА
На всіх заходах, які проводив «Телерадіокур’єр», я завжди
бачив багато нового цікавого обладнання.
У першому в Україні професійному шоу-румі світла і звуку компанії «Зінтеко» мене зацікавили світлодіодні
пристрої і просто вразила програма моделювання світла.
Коли ми робили дизайн своєї студії, а його робили тернопільські дизайнери, все виконувалося в програмах 3D Max або Blender. Ми намагалися досягти фотореалізму,
але під час інсталяції світла в студії те, що ми бачили
на картинках візуалізації, суттєво відрізнялось від результату у нашій студії. У шоу-румі «Зінтеко» є дійсно професійна програма візуалізації, яка без проблем вирішує
це питання.
На жаль, наразі ми не можемо дозволити собі головного
– професійного світла, яке було представлено на презентації. Сподіваюся, що скоро ми до цього доростемо.
Дуже цікаво розповідалося про звук, але МАЛО!..
Взагалі, професійної інформації для операторів, зокрема про професійне світло – недостатньо, у тому числі і в інтернеті. Ми здобуваємо цікаві дані на семінарах
для операторів, або, наприклад, на цій презентації фірми «Зінтеко». Добре, що тут можна ставити запитання
і чути різну цікаву професійну інформацію.
СПРАВА – ДУЖЕ ПОТРІБНА!
Хочу подякувати за запрошення на конференцію і ще раз наголосити: СПРАВА – ДУЖЕ ПОТРІБНА! За один день конференції дізнаєшся більше, ніж збираєш інформації самотужки по крупинках протягом
півроку! Тому ефективність моєї роботи на конференції
хороша…
А тепер до окремих питань. Ніхто так і не запропонував основного – алгоритму побудови ефективного архіву. Саме з цього потрібно починати. Є ідея, а потім вже питання: на чому? як? де? і т.п. Ідеї – нема. Самі ж конференції потрібні, бо тільки в діалозі виробник–споживач буде результат! Розумно зробили фахівці компанії «Ентрі» – привезли те, що можна безпосередньо випробувати.
Порадив би це врахувати всім. Описи добре, але «залізо» – краще!
З іншого боку, в кулуарах конференції я більше дізнався
про переваги окремих розробок, ніж почув під час виступів – це означає, що не всі виробники (дилери) привабливо
розповідають про свій «товар»... Хороше враження від фахівців «Зінтеко»! Чіткий
розподіл інформації за напрямками: Звук. Світло. Проектування... Кожен фахівець відповідає за свій напрямок
і всі послуги: від консультацій, проектування, продажу, монтажу, сервісу до навчання персоналу замовника!
На презентації я бачив, як скрушно хитали головами «технарі», розуміючи, що з цього і потрібно
розпочинати. Тобто, починати треба ПРАВИЛЬНО. Після спілкування з фахівцями «Зінтеко» можу сказати:
вони фахівці високого класу і мають необхідний досвід! До речі, можу сказати, що ціни у «Зінтеко» теж – «розумні». Компанії Maxell я б порадив не марнувати свій час і час інших. Нагадаю, що на конференції доволі змістовним було зауваження про певну неповагу до українського споживача через відсутність технічних характеристик
на продукцію Maxell українською мовою... (Між іншим, дуже правильно зробила фірма Амpex, яка вже давно оприлюднила основні характеристики (кількість
перезаписів і т. п.) своєї продукції, які насамперед цікавлять споживача, і як наслідок – продаж їхньої продукції
зріс. Я сам купував касети Betacam від Ampex, і кожен журналіст перед монтажем чи зйомкою запитує, чи можна йому поміняти касети інших виробників на касети від Ampex...) Цікава була тема доповіді Софт БК (Win TV), хоча сам виступ був трохи «зім’ятим». Мене дуже зацікавила
їхня розробка, але – ціна?!?! Ми не можемо собі дозволити
«від 10 тисяч доларів»! Були б такі розробки за 1-3 тисячі доларів – було б цікаво!!! Надалі.
Бажані теми: автоматизація ефіру, новинки в програмному
забезпеченні.
Доповіді повинні бути по 40-45 хв. і 10 хв. перерви. Більше години – доволі важко сприймати інформацію. Крім того, є бажання відразу обговорити з колегами свіжі враження від почутої інформації. Потрібно виділяти окремий час для обміну думками
експертів-споживачів!
А починати тему, на мою думку, треба з короткого
окреслення проблеми, тенденцій, повідомлень про рішення-ідеї, які вже є. І дуже потрібно враховувати цінову політику, адже великих компаній не так вже багато, а регіональних – «море», тому дуже важливо знаходити різні рішення для різних споживачів, тобто «від... і до ...» Адже можна продати один готовий софт, а можна і 10 «обрізаних» версій того самого софта. У другому випадку перевага очевидна: регіони теж прагнуть мати «передове досягнення» і будуть самі рекламувати його для інших (про це свідчить практика,
а не тому, що так хочеться мені!)
КОНФЕРЕНЦИИ ДОЛЖНЫ ПРОДОЛЖАТЬСЯ!
Конференция прошла, по моему мнению, на троечку. С точки зрения организации – никаких претензий, динамично,
дружелюбно. Но вот информационное наполнение
было «никаким».
Возможно, обсуждались интересные и нужные технологии,
но вряд ли они кого-то заинтересовали – слушатели
мирно беседовали между собой на отвлеченные темы. Для того чтобы так суметь не заинтересовать потребителя,
стоило постараться. Заметной была очень слабая подготовка докладчиков.
Представитель компании «Ди-РЕКС» настолько
не владел ситуацией, что на элементарные вопросы отвечал предложением почитать инструкцию. А ведь вопросы касались не только продукта, но были и чисто теоретическими, предполагалось, что выступающий владеет современными знаниями телевизионного инжиниринга.
На каком основании я должен после этого доверять
этой фирме?
Сегодня специалист по продаже оборудования должен
не только показывать на пальцах, что если мы «это» подключим, то «будет все хорошо», но и обосновать
затратную – очень недешевую – часть.
Надо понимать, что телерадиокомпании считают деньги. Обоснуйте экономическую выгоду! Мы вынуждены
быть не только технарями, но и экономистами! Я не могу оставить голодными сто семей. А мне называют
только цену, сколько это будет стоить… Для этого важны знания международных стандартов
видеопроизводства, без них трудно понимать
дальнейшее развитие техногенного рынка.
Только опираясь на рекомендации таких влиятельных
организаций, как SMPTE (Общество кино- и телевизионных
инженеров), EBU (Европейский союз вещания), ITU (Международный союз электросвязи), можно правильно сформировать стратегию развития телекомпании. Любому потребителю очень важно понимать,
что предлагаемая продукция поддерживается и украинским законодательством и международными
стандартизирующими организациями. Иначе он рискует, доверившись и выбросив деньги, остаться с полурабочим и невостребованным барахлом на обочине
прогресса. Если этого не знать и «тупо» покупать
изначально неработоспособные системы, да еще приплюсовать низкий уровень профессионализма инженеров
телерадиокомпаний, то получаем «гроб на колесиках». Таких примеров, в том числе на украинском
ТВ – масса!..
На конференции было особенно интересно, когда на вопрос: «А это уже когда-то и где-то работало?» – смятение докладчика и его ответ: «Мы попытаемся на Телерадиоярмарке-2006 показать часть этого устройства
в работе». Я думаю, что все нужно показывать не частично, а полностью и в работе. Ни один слайд не докажет мне, что я видел рабочую модель. С иностранными участниками, видимо, стоит проводить
дополнительную беседу перед выступлением. Представитель MAXELL broadcast professional, кажется, предполагал, что выступает перед представителями химических
компаний, когда показывал структуру пленки. Увы, красивые срезы рабочего слоя, не подкрепленные цифрами, ни о чем мне не рассказали. А ведь достаточно
было просто указать на максимальный срок эксплуатации,
количество выпадений, предельное количество наработки ленты в часах, другие эксплутационные характеристики. Не было в словах докладчиков основного – раскрытия
темы таким образом, чтобы слушатели поняли
необходимость и значимость архивов. Ведь грамотное создание архивов позволяет компаниям не только облегчить работу архиватора, но и сэкономить на носителях, и даже заработать дополнительно на продаже
контента. Поездка в шоу-рум «Зинтеко», безусловно, скрасила
монотонность первой части конференции. Там было, что посмотреть! Да и докладчики были чрезвычайно
кратки и содержательны. С другой стороны, общая
усталость группы за день привела к тому, что гости конференции чаще поглядывали на часы и в сторону фуршета.
Как вывод скажу, что форма общения на конференции
«лектор–слушатель», видимо, себя исчерпывает.
Я думаю, что среди выступающих должны быть представители телекомпаний, которые могут выразить пожелания и общие настроения. Нужны диалоги, потому что из-за утери обратной
связи продавцы зачастую не понимают проблем
телерадиокомпаний, и мы говорим на разных языках.
Например, я считаю, что построение сетей LAN или SAN – дорого и избыточно для региональной компании.
Тем не менее, уже не первый раз и не один час я слушаю о них и рассматриваю, как выразился сам выступающий, «перенасыщенные технической информацией
слайды». P.S. Кстати, мою статью «Наступает эра цифровых
архивов», опубликованную в «Телерадиокурьере
» ( №1/47, 2006), читали многие, я выслушал массу вопросов и пожеланий по поводу программы Framework. Это просто и доходчиво, но никто не понимает, что такое MXF и пока что не хочет этого понять. Это и есть тот стопор, который не дает работать на перспективу. Не на год вперед, а на 5-10 лет!
А конференции, безусловно, должны продолжаться
– это очень нужно и полезно!
КОЖНЕ РІШЕННЯ
МАЄ СВОЮ ЦІНУ
В цілому, у мене склалося позитивне враження від семінару
та самої ідеї проведення таких конференцій. Чим частіше ми будемо торкатися різних питань, тим скоріше будемо знаходити спільну мову. Формат таких зустрічей,
на мій погляд, повинен бути дискусією фахівців з приводу певних проблем, підходів, рішень. Демонстрація
ж продуктів повинна будуватися за іншою схемою,
у невеликих групах.
Досить прикро, що на вечірні доповіді залишилося тільки 20-25 учасників, а інші, мабуть, стомилися і пішли раніше. Прикро, зважаючи на те, що тема могла їх зацікавити.
Кілька слів на теми інших коментарів...
SMPTE – не догма, а певна класифікація стандартів та огляд перспектив їх поширення. Окрім цього, існує багато
альянсів, у які збираються виробники і узгоджують свої підходи до стандартів запису, носіїв, обміну інформацією
тощо. Як приклад, наведу AAF, OMF, MXF. Та й сам MXF має стільки реалізацій у різних виробників, що не дивно, як одні не розуміють інших, і потрібні розробники, що пишуть «заплатки» для цих стиків. Так що MXF – не «універсальні ліки» від головного болю технічної дирекції каналу. Сам по собі він не вирішує завдань, що ставляться
перед архівами.
Творчому персоналу взагалі не важливо, який формат
по той бік картинки на моніторі. Головне – зручність у роботі, оперативність, надійність. Поки в ефірі під час випуску новин не з’явились ГЦП чи ЗТМ... Продюсеру не важливо, чи це буде SMPTEColorBars, – технічна служба матиме великі неприємності. Треба зрозуміти, що питання
медіаархівів – це в першу чергу не носії та сигнали, способи їх збереження. Це – концепція МАМ (Media Assets
Management – управління медіаресурсами) та DAM (Digital Assets Management – управління цифровими ресурсами), що надає існуючій технології виробництва телеканалу певні додаткові можливості, які полягають в полегшенні доступу до інформації, управління архівами, управління правами, обміном даними, оперативністю монтажу та інше. Реалізація таких завдань залежить від конкретної технології та специфіки мовлення конкретного
замовника – це і є СИСТЕМНИМ РІШЕННЯМ.
Так, на ринку (світовому) є кілька яскравих лідерів
– BlueOrder, FrontPorchDigital – що пропонують такі рішення. Цю позицію доведено клієнтською базою, серед якої BBC, ZDF, ProZieben, NBC та багато інших каналів. Ці компанії-користувачі і є законодавцями підходів до проблеми та встановлювачами «стандартів». Звісно, ми готові демонструвати такі реалізації своїм потенційним клієнтам наживу, безпосередньо на телеканалах. У коробці
таких рішень просто не існує. Щодо «фінансової доступності
», то кожне рішення має свою ціну, як і кожна річ в індустрії. Наприклад, рекордер Panasonic AJ-SD955.
Він коштує тих грошей, що заявлені виробником, і виконує свої функції. Ви можете спробувати самостійно спаяти такий із запчастин з радіоринку, думаю, вийде дорожче,
якщо справді вийде.
ПОТРІБНІ ГОТОВІ КОМПЛЕКСНІ РІШЕННЯ!
Під час конференції я згадав минулорічний семінар у Варшаві, організований для керівників європейських телекомпаній польським телеканалом TVN 24 разом з компанією – системним інтегратором. Подібні речі обговорювалися
і демонструвалися там, але це було трохи інакше організовано. Найбільша відмінність у тому, що презентувалось РІШЕННЯ.
Перший день у Польщі був присвячений теоретичним викладкам, як тут. Усе це починалось з малювання блок-схем, розповідей, як все працює; від більш загальних питань
аж до заглиблення в тонкощі. Але на другий день усіх 150 учасників семінару привезли безпосередньо на телеканал TVN 24, і ми опинились у робочій атмосфері, в якій працюють фахівці. Організатори водили учасників групками по 10 чоловік і показували «живцем» усе, що вони зробили. Тобто можна було подивитися, як люди там працюють, поспілкуватися з тими людьми, поставити їм запитання. Насправді, тоді в Польщі показували дуже цікаве рішення...
Восени на виставці у Москві також презентувалося фактично готове рішення для телеканалу, який сьогодні працює в ефірі. Це робила одна з російських компаній-інтеграторів. На виставці стояло по 1-2 робочих місця кожного технологічного процесу – це була повна технологічна
ланка, робоча модель.
Наша ж конференція вийшла, по-перше, більше теоретичною,
а по-друге, розглядалися ніби «відірвані» фрагменти, хоча в той же час – дуже актуальних тем. Зараз,
на жаль, будь-яку ланку, фрагмент технології треба пройти самостійно і зрозуміти кожен нюанс (а часто і розробити
її самостійно, використовуючи «залізо» і «софт» від різних фірм-постачальників), кожну деталь треба помацати
своїми руками.
Дуже хотілося б домовитися з якимось інтегратором,
розробити разом із ним чітку постановку задачі, а потім прийти на інсталяцію і вже не наступати на граблі, а вчитися, як із цим працювати.
Сподіваюся, що незабаром і на українському ринку можна буде знайти компанію, яка нехай і за «грубі гроші
», але запропонує комплексне рішення, як це, наприклад,
було зроблено на TVN 24. Інша річ, дай нам, Боже, можливість за все це заплатити...
Хочу подякувати фахівцям регіональних телестудій, які відвідали нашу демонстраційну студію. Для нас це дуже важливо!
До семінару ми не знали, чи багато фахівців вже готові
говорити про професійний рівень своїх регіональних телестудій. І коли ми побачили, що такі люди вже є, ми вирішили: треба дати тільки елементарну інформацію, дуже зрозуміло і яскраво, щоб фахівці побачили і зрозуміли
прості речі. Все інше буде потім.
Все, що ми показали учасникам семінару – студійне професійне світло, технології, дизайн, звук – це має бути на будь-якій сучасній телестудії! Ми просто показали людям, як працювати може «Зінтеко»! Це надихнуло людей як фахівців, тому й така реакція.
Зі свого боку, ми хочемо знайомитися з усіма людьми,
які формують сучасний телеринок країни. Чому? Сьогодні наше телебачення нагадує футбол, поділений на вищу, першу, другу і ще якісь там ліги. За 13 років роботи на телеринку ми успішно реалізували багато великих
унікальних проектів, зокрема – спільно з каналами ICTV (програма «Свобода слова»), К1, «Студія 1+1».
Тепер ми маємо, що показати і запропонувати різним студіям: «великим», «середнім», «малим», тому що всім їм потрібні ПРОФЕСІЙНІ РІШЕННЯ!
Не важливо, які фінансові можливості має той чи інший телеканал, важливо те, чи хочуть його фахівці працювати на справді професійному рівні?
Коли фахівець планує щось зробити, він повинен підготувати
себе для цієї роботи. Перш ніж з’являться декорації,
фахівцям треба подумати, все обрахувати, виміряти,
намалювати, спланувати – і тільки тоді виготовити і розмістити декорації. Це звичайна практика, так працює увесь світ, так повинні працювати й українські телевізійники.
Не можна опускатися до «кустарного» рівня!
Що реально ми можемо запропонувати всім телестудіям?
ВСЕ! Від початку і до кінця: консультації, проектування,
постачання, монтаж, обслуговування, навчання фахівців. Наша студія – це концентрація досвіду і практики,
це аналог студій, які я бачив в Америці й Англії. Тут є прилади і є головне – комп’ютерні програми, готові мережі,
системні рішення: від найпростіших до найскладніших,
від студії 3х3 – до найбільших...
Прийшовши до демо-студії, людина запитує: Які проекти
ви вже зробили і як ви їх зробили? Далі – наша справа.
Що таке світло? Ось галерея, дивись, натискай кнопки,
перевіряй... Як воно проектується? Іди за стінку – там проектується світло. Якби ми не мали, на чому показати приклади, якби ми не зробили декілька інсталяцій, ми б ніколи не запропонували себе в помічники. Щось з наших
рішень і пропозицій може сподобатися, щось – ні, але тільки так і буває у роботі.
У чому біда багатьох студій, які ми бачили? Вони не знають, як правильно працювати навіть з тими коштами, які в них є. До кого звернутися? Що запитати? Згадують випадкову рекламу, знаходять випадкових виконавців...
Ми готові підняти будь-яку тему. Треба говорити про забуте, тому що люди пропустили багато важливої інформації,
треба починати з простого: є габарити, висоти, певні умови. Якщо згадати електролабораторію, то багато
працівників телебачення та студій на початковому рівні взагалі не розуміють, що таке ліцензія на проектування!..
Але не можна працювати в студії, не маючи такої
ліцензії! Якщо моя компанія має ліцензію, то зі мною можна працювати – я відповідаю за свої дії, ми несемо відповідальність за наші рішення, ми вміємо це робити і не запропонуємо якусь дурницю.
Коли ж такої ліцензії у виконавця немає, то замовник з нього ніколи і нічого не візьме, а його запитають: «Чому ти доручив робити студію не ліцензованій компанії?» Багато
хто не розуміє, що таке напруга, яка у них є? Наскільки
вона «правильна» і стабільна? Власне з цих простих
речей потрібно починати.
Як тільки люди це зрозуміють, вони почнуть інакше мислити. Вони зрозуміють, що «маленькі» студії значно мобільніші, ніж великі, їм легше трансформуватися, легше
перебудуватися.
Зараз для українського телеринку головне, щоб люди не робили помилок на етапі підготовки якихось проектів: маленьких, великих, глобальних. Для цього потрібна професійна
школа як середовище, де можуть формуватися фахівці, скажімо, зі світла, а також основ телевізійного кіновиробництва, дизайну... Такої школи в Україні немає! Ось де проблема! Кажуть,
що оператори, маючи доступ до відеотехніки, можуть
якось «самі себе створювати». Але художники по світлу так не «дозрівають», їх треба вчити!
Чи є хоча б один навчальний заклад, який готує художників
по світлу? Жодного! Університет культури готує кого завгодно: ведучих, режисерів, перукарів, і, навіть, юристів, але ні в кого й думки не виникає, що такий заклад
ПОВИНЕН готувати і художників по світлу. Їх ніхто не готує. Ми бачимо, хто і як працює зі світлом на багатьох
студіях. Люди вміють чіпляти фільтри, але майже ніхто з них не знає, які фільтри і для чого? Створити щось нове вони просто не можуть, бо створити справжній продукт,
на відміну від халтури, дуже складно.
Уявіть людину, яка двічі використовує, вибачте, туалетний
папір... Світлофільтр теж можна використати тільки раз! Його не можна згорнути у сувій чи скласти в ящик, а потім дістати і знову з ним працювати. Це профанація!
А «професіонал» витрушує із сувоїв недопалки і ставить на прилад некондиційний фільтр, який мав би дати 90% світлопотоку, а він дає половину.
Про таку професію, як ҐАФЕР, на більшості телестудій
України навіть не чули!
Щоб створити телевізійну школу, де б формувалися
професійні художники зі світла, дизайну, інші студійні
фахівці, компанія «Зінтеко» буде проводити у власній демо-студії навчальні семінари для телевізійних
художників, телеоператорів, звукорежисерів...
Заради цього у рамках другого Всеукраїнського телефестивалю «Відкрий Україну!» компанія «Зінтеко
» вирішила заснувати КОНКУРС СТУДІЙНИХ ТЕЛЕРОБІТ,
створених за допомогою професійного світла, світлових технологій та дизайну.
Ми дуже сподіваємося, що Телефестиваль «Відкрий
Україну!» допоможе виявити фахівців, яких цікавить
їхня професія і яким потрібна наша допомога.
«Зінтеко» має великий досвід і смішно ним не скористатися!
Андрей КОЖУХОВ,
светоинженер компании «Зинтеко»
Одним из важнейших компонентов ТВ-студии, определяющих ее функциональные возможности,
является система постановочного освещения. Какие основные элементы должны войти в состав системы
постановочного освещения? Каковы критерии их выбора? На эти и множество других вопросов предстоит найти ответ в процессе проектирования ТВ-студии, и от их решения зависит продуктивность, гибкость, универсальность
и надежность работы студии в течение длительного
времени, возможности для развития и модернизации
ее в будущем. В основе принятия правильных решений лежит анализ индивидуальных особенностей студии с учетом ее геометрических размеров и функционального
назначения, а также знание современных светотехнических
технологий и тенденций их развития.
Основные элементы системы постановочного освещения:
• Системы подвеса
• Осветительные приборы
• Система коммутации и коммуникаций
• Система управления
Из каких соображений следует исходить, выбирая оборудование для студии? На первый план выходят, конечно же, геометрические размеры помещения и функциональное назначение студии, которые определяют
кинематическую схему систем подвеса, возможную мощность осветительных приборов, их фотометрические характеристики, топологию сетей питания и управления, структуру и функциональный состав системы управления.
Безопасность эксплуатации и электромагнитная совместимость
светотехнического оборудования с аудио- и видеотрактом при их совместной работе – еще один значимый
аспект, оказывающий влияние на выбор оборудования.
Немаловажный фактор – художественное оформление
предполагаемых передач, которое определяет тип источников света, их цветовую температуру, количество, развес и расстановку по студии.
Как видим, вопрос подбора оборудования для студии
– сложная задача, требующая комплексного подхода
к решению, с разносторонним рассмотрением всех моментов. Мы не имеем возможности осветить все аспекты
процесса выбора оборудования для ТВ-студий в рамках нашей встречи, поэтому попытаюсь обратить ваше внимание на некоторые особенности приборов и оборудования, которые мы используем в своих проектах и рекомендуем заказчикам. Именно эти свойства оборудования,
на мой взгляд, определяют его популярность среди дизайнеров и инженеров по свету не только в нашей
стране, но и во всем мире, делают его особенно привлекательным для использования в телевизионных проектах.
Световые приборы
Среди приборов с линзовой оптикой особо выделяются
профильные прожекторы с эллиптическим отражателем
семейства Source Four фирмы ETC (США). Что же лежит в основе их популярности? Во-первых, превосходная
оптическая система, построенная на базе запатентованного
многогранного стеклянного эллиптического отражателя с дихроничным напылением, практически не отражающего инфракрасное излучение, и экономичной
лампы HPL, мощностью до 750 Вт, которые обеспечивают
самый «холодный» луч среди приборов данного класса, равномерность распределения освещенности по световому пятну. Во-вторых, возможность подобрать прибор с нужным углом раскрытия луча. Выпускаются приборы с фиксированным углом раскрытия луча 5°, 10°,
19°, 26°, 36° или 50°, а также приборы Source Four Zoom со сменным углом раскрытия луча 15–30° или 25–50°. В-третьих, это прочный корпус из литого алюминия, все органы регулирования снабжены термоизоляцией, что обеспечивает постоянный доступ к ним. Все настройки прибора (фокусировка, юстировка лампы, установка положения
шторок и т.д.) могут выполняться одной рукой. Для замены лампы не нужны инструменты. В-четвертых, это богатый выбор аксессуаров (диафрагма, сменные гобо, в том числе – вращающиеся, и т.д.), которые расширяют
возможности и диапазон применения приборов.
Настоящими «любимчиками» операторов-постановщиков
и дизайнеров по свету являются приборы с линзой
Френеля, среди которых особо выделяются приборы серии Studio производства фирмы ARRI (Германия). В основе их популярности – простота и надежность конструкции
в сочетании с отличными фотометрическими характеристиками, компактными размерами и простотой
в эксплуатации. Оптическая система, построенная на базе стеклянного отражателя и короткофокусной линзы Френеля, обеспечивает поразительную равномерность распределения освещенности по световому пятну с возможностью
плавной регулировки угла раскрытия луча в широких пределах. Конструкция корпуса – из алюминиевых
литых деталей с антикоррозионным покрытием –
обеспечивает возможность максимально быстрой замены
лампы, без использования инструментов. В версии Pole Operated – возможность дистанционной настройки всех параметров прибора. В модельном ряду серии –
приборы с различной мощностью лампы: 150, 300, 650, 1000, 2000 и 5000 Вт, что позволяет выбрать прибор с нужными характеристиками.
В последние годы все большую популярность стали приобретать приборы с люминесцентными лампами. К несомненным их достоинствам относится малое энергопотребление,
при достаточно мощном световом потоке,
равномерное распределение освещенности по световому пятну, возможность регулирования яркости практически без изменения цветовой температуры. А такой фактор, как низкий уровень выделения тепла, делает
их особенно привлекательными для использования в небольших по размеру студиях. Ярким примером использования
люминесцентных источников в осветительных
приборах может служить Studio Cool 4 фирмы ARRI (Германия). В приборе установлено 4 люминесцентных лампы TC-L 55W, которые при общей потребляемой мощности 220 Вт обеспечивают такую же яркость, как при использовании прибора с линзой Френеля и лампой накаливания в 300 Вт. Цветовая температура прибора может быть изменена путем установки ламп с цветовой
температурой 3200 или 5600° К. Яркость прибора, в зависимости от модификации, может регулироваться различными методами. Для студий, оснащенных разветвленной
сетью регулируемых линий, подойдут приборы с фазным управлением, яркость которых может регулироваться
с помощью обычного диммера. Для небольших студий наилучшим решением является использование приборов, управляемых сигналом DMX 512, непосредственно
с пульта управления светом.
Системы управления
Одним из основных элементов системы управления постановочным освещением являются регуляторы яркости
ламп накаливания или диммеры. Так как приборы с лампами накаливания составляют основу системы постановочного
освещения большинства студий, то можно сказать, что от надежной и стабильной работы диммерных
блоков зависит работоспособность всей студии.
Наилучшим решением для оснащения ТВ-студии, с точки зрения универсальности, надежности и качества работы,
являются диммерные системы модульного типа. Что представляет собой диммерная система модульного типа? В чем ее основные достоинства? Рассмотрим на примере диммерной стойки CompuDIM 2000 фирмы Compulite.
Конструкция стойки CompuDIM 2000, в зависимости от конфигурации, выполнена в виде шкафа со слотами, рассчитанными на установку 12, 18 или 24 модулей. Габаритные
размеры шкафа – как у стандартного 19” рэкового
шкафа для установки оборудования. Каждый слот содержит разъемы для подключения к модулю питания, сигнала управления и цепей нагрузки. Конфигурация диммерной системы (количество и тип управляемых каналов)
определяется количеством и типом установленных
в слоты модулей и может быть изменена в любое время. Модули выпускаются нескольких типов:
• диммерный модуль 4 канала х 2,5 кВт;
• диммерный модуль 2 канала х 5 кВт;
• диммерный модуль 1 канал х 10 кВт;
• релейный модуль 4 канала х 16 А.
Управление всеми модулями осуществляется центральным
процессорным блоком, который тоже имеет модульную конструкцию. Для повышения надежности системы может устанавливаться дополнительный процессорный
модуль, который постоянно находится в «горячем» резерве и переключает на себя управление в случае выхода из строя или сбоя в работе основного процессорного блока управления. Кроме того, каждый из модулей может быть заменен в процессе работы, без выключения питания. Процессорный блок автоматически
инициализирует вставленный модуль и позволяет:
• задавать сигнал управления (две линии DMX 512 или Ethernet) для каждого канала;
• устанавливать адрес для каждого канала;
• устанавливать приоритетность сигналов управления;
• задавать выходную характеристику (зависимость выходного
напряжения от уровня сигнала управления) в зависимости от типа нагрузки;
• мониторинг работы каждого канала: состояние автоматических
выключателей, ток нагрузки, значение уровня сигнала управления, температуру модуля;
• дистанционную настройку и контроль всех параметров.
Таким образом, благодаря своим конструктивным особенностям,
диммерные системы модульного типа обеспечивают
максимальную надежность и оперативность в работе, что немаловажно для студий, работающих в прямом
эфире. Это позволило им занять свое место в больших
телевизионных студиях, таких как ICTV или К1. Все вышеизложенное – только часть того оборудования,
которое может быть использовано в студии, чтобы
расширить ее возможности, ускорить процесс постановки
света.
